Цю фонетичну подібність, зокрема, зауважив і письменник Юрій Андрухович, який вважає такі збіги невипадковими. Можливо, саме тому в одній зі своїх книг він розмістив один за одним спогади про Полтаву і Прагу, котрі об’єднують річки.
Їх виявилося немало, ось наприклад, слова: "плотва" - річкова риба, "плотина" - річкова запруда, "пліт, плот" - від "по литому, по лтаві" - плавзасіб, "плитко" - теж від "по литому" - тобто не глибоко, можливо теж саме може означати вислів "води по литки" :) , "плита" - від "по литому" - тобто там де не глибоко - місце, на яке можна стати, опертись у воді чи у болоті, "б(п)олото" - поли(о)та земля, "полоскати" - мити що-небуть у воді - лтаві, "плескати" - хлопати по поверхні води з характерним звуком, "плесо" - поверхня води, озера, ріки, але ж не моря.
Зима іноді лякає людей своїми заметілями, морозами, ожеледицею, та водночас дарує багато свят. Чи не найбільше святкових днів припадає на січень. І всі вони дивовижно-чарівні, осяяні таїною народження Нового року, Різдва, Водохрестя. Дорослі й діти у цей період живуть в очікуванні подарунків і якогось дива, у яке завжди хочеться вірити. Прекрасний подарунок полтавцям різного віку зробив і творчий колектив обласного музично-драматичного театру ім.М.В.Гоголя.